В Парижі відбувається несподівана подія, яка вивела на передній план нові динаміки між політиками та рухами, орієнтованими на ідентичність. 21 січня міністр внутрішніх справ Франції публічно похвалив Алісу Корд’є, голову суперечливої феміністської групи Némésis, під час заходу з питань безпеки. Це похвалу викликало запитання, адже багато хто ставив під сумнів розуміння міністром цілей її організації.
Némésis, заснована в 2019 році під час хвилі #MeToo, агресивно бореться з проблемами, пов’язаними з іноземними злочинцями, що скоюють сексуальне насильство. Група здобула notoriety за свої прямі дії та провокаційні вчинки, такі як спроба зірвати передвиборний мітинг консервативної кандидатки Валіері Пекрес у начале 2022 року, звинувативши її у “ісламо-правосніженні”.
Незважаючи на очевидну мілітарну позицію, Корд’є та її група стикаються з обвинуваченнями в розпалюванні расової ненависті через їхні запальні слогани щодо імміграції та злочинності. У міру зростання емоцій місцеві політики, такі як мер Лілля Мартін Обрі, висловили невдоволення з тактики Némésis, що призвело до офіційних скарг.
У політичному повороті, висловлювання Бруно Ретаййо залишили деяких союзників сумніваючимися у його розумінні суперечливого спадку Némésis. Вони припускають, що його справжня стурбованість лежить в іншій площині, особливо щодо питань, пов’язаних з відомим наркокартелем з Марселя.
Коли напруга зростає як у політичній, так і в соціальній сферах, відносини між Némésis та французьким урядом продовжують розгортатися, ставлячи запитання про наслідки для майбутньої дискусії про гендер та імміграцію.
Перетин фемінізму та політики ідентичності у сучасній Франції
Недавнє схвалення Аліси Корд’є французькими політичними фігурами підкреслює глибшу суспільну боротьбу у Франції, де питання гендерної ідентичності, імміграції та націоналізму перетинаються. Оскільки такі групи, як Némésis, ставлять під сумнів усталені норми, вони розривають тканину традиційного феміністського дискурсу, ставлячи важливі запитання про те, хто має право говорити від кого у феміністському русі.
Хоча рухи, що борються із сексуальним насильством, мають світовий відгук, агресивні стратегії, які застосовує Némésis, можуть викликати можливу реакцію. Провокаційні тактики групи, такі як публічні порушення і поляризуюча риторика, ризикують відчужити ширшу аудиторію, яка інакше могла б підтримати ініціативи щодо гендерної рівності. Ця ситуація демонструє напругу між радикальним активізмом та суспільним визнанням.
З економічної точки зору, зростаюча поляризація може заважати законодавчому прогресу, ускладнюючи впровадження політик, спрямованих на захист уразливих верств населення—важлива складова соціально згуртованого суспільства. У той час як місцеві політики намагаються осмислити наслідки підходу Némésіс, довгострокове значення може проявитися як охолоджуючий ефект на майбутні феміністські кампанії, підштовхуючи до переоцінки тактики в рамках руху.
Більше того, екологічний слід такого активізму, який часто проявляється у енергетично інтенсивних публічних протестах, викликає увагу. Виклик полягає в тому, щоб збалансувати екологічну стійкість з терміновою потребою в соціальній справедливості. Майбутнє середовище активізму у Франції, ймовірно, буде залежати від знаходження цього балансу, оскільки суспільство перебуває в пошуках складної мережі ідентичностей та альянсів, які визначають сучасну політику.
Політичні суперечки виявляють нові динаміки фемінізму та політики ідентичності у Франції
Перетин фемінізму та рухів, орієнтованих на ідентичність
Недавні події в Парижі виявили складний перетин фемінізму та політики ідентичності, особливо через дії Némésis, феміністської групи, що виникла після руху #MeToo у 2019 році. Група здобула notoriety за свої конфронтаційні тактики та фокус на іноземних злочинцях, які чинили сексуальне насильство, що призвело до значних дебатів про наслідки їхнього повідомлення та методів.
Про Némésis
Némésis, заснована Алісою Корд’є, позиціонує себе як агресивного адвоката прав жінок, особливо в світлі зростаючих проблем сексуального насильства, яке приписується іноземним громадянам. Організація широко відома своїми провокаційними протестами, включаючи спроби зірвати політичні мітинги. Наприклад, їхня конфронтація з консервативною кандидаткою Валіері Пекрес у 2022 році, під час якої вони назвали її “ісламо-правосніжницею”, є свідченням їхньої викликової позиції щодо фігур, яких вони сприймають як співучасників патріархальних або шкідливих ідеологій.
Суперечки та обвинувачення
Незважаючи на свою місію, Némésis опинилася під вогнем за начебто розпалювання расової ненависті через запальну риторику, пов’язану із злочинністю та імміграцією. Місцеві політики, включаючи мера Лілля Мартін Обрі, висловили свої побоювання, що призвело до офіційних скарг проти групи. Ця реакція підкреслює чутливий баланс, який феміністські рухи повинні дотримуватися, коли вони вирішують більш широкі суспільні питання, не відчужуючи частини населення.
Політичні наслідки
Політичний ландшафт у Франції, здається, все більше переплітається з політикою ідентичності, що ілюструється недавнім схваленням Аліси Корд’є міністром внутрішніх справ Франції на заході з безпеки. Цей жест підняв питання про розуміння урядом суперечливих дій Némésis та ширших наслідків для дискурсу, пов’язаного з гендером та імміграцією.
Зауваження від політичних фігур, таких як Бруно Ретаййо, викликали сумніви щодо їх усвідомлення тактики Némésis, критики припускають, що політичні мотивації можуть затуляти феміністське повідомлення—можливість використання питань, пов’язаних з наркокартелями в Марселі, може вказувати на напрямок, який відхиляється від основних питань прав жінок.
Перспективи на майбутнє: Наслідки для фемінізму та політичного дискурсу
Зростаюча напруга між такими advocacy-групами, як Némésis, та французьким урядом свідчить про вирішальний момент у французькій політиці, де перетин гендерних питань та імміграції все більше вплине на публічний дискурс. Оскільки вони продовжують кидати виклик існуючим політичним наративам, це ставить важливі запитання про майбутній напрямок як феміністських рухів, так і політик, пов’язаних з імміграцією.
Основні висновки
– Нові динаміки: Відносини між феміністськими рухами та політикою ідентичності стають актуальним питанням у Франції.
– Суперечливі дії: Активізм Némésis ставить питання про баланс між захистом прав жінок і розпалюванням ширших суспільних поділів.
– Політичні реакції: Офіційні похвали з боку уряду розкривають складнощі політичних альянсів та можливість невідповідності з феміністськими цілями.
У міру того, як суспільство зіткнеться з цими еволюційними напруженнями, важливо стежити за тим, як ці динаміки вплинуть на законодавчі зміни та ставлення суспільства до гендеру та імміграції у Франції.
Для подальших роздумів щодо складнощів феміністських рухів та їх політичних наслідків відвідайте The Guardian.
